Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (2)Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (14)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Малачинська М$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 27
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Пирогова В. І. 
Ефективна фітотерапія клімактеричних порушень [Електронний ресурс] / В. І. Пирогова, Н. С. Вереснюк, М. Й. Малачинська // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2015. - № 1. - С. 69-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agg_2015_1_17
Попередній перегляд:   Завантажити - 124.781 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Малачинська М. Й. 
Медичні інформаційні системи [Електронний ресурс] / М. Й. Малачинська // Медична інформатика та інженерія. - 2015. - № 4. - С. 98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mii_2015_4_30
Попередній перегляд:   Завантажити - 250.938 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Малачинська М. Й. 
Функціональний стан яєчників після лапароскопічних втручань [Електронний ресурс] / М. Й. Малачинська // Здоровье женщины. - 2015. - № 1. - С. 158-159. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2015_1_35
Наведено результати оцінювання функціонального стану яєчників після оперативних втручань у пацієнток з пухлиноподібними утвореннями яєчників. Установлено, що морфофункціональні зміни яєчників, стан оваріального резерву залежать від обсягу та характеру оперативного втручання, яке є ризиком зменшенням оваріального резерву, що потребує диференційованого та чітко обгрунтованого підходу до вибору оперативної тактики.
Попередній перегляд:   Завантажити - 153.428 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Малачинська М. Й. 
Офісна гістероскопія – питання профілактики запальних ускладнень [Електронний ресурс] / М. Й. Малачинська // Здоровье женщины. - 2015. - № 3. - С. 60-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2015_3_15
Попередній перегляд:   Завантажити - 171.497 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Малачинська М. Й. 
Пухирний занесок – клінічні аспекти діагностично-лікувальної тактики [Електронний ресурс] / М. Й. Малачинська // Здоровье женщины. - 2015. - № 3. - С. 96-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2015_3_25
Попередній перегляд:   Завантажити - 195.585 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Пирогова В. І. 
До питання щодо профілактики гемолітичної хвороби плода й новонародженого [Електронний ресурс] / В. І. Пирогова, Н. В. Щурук, М. Й. Малачинська, С. О. Шурпяк // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2016. - № 1. - С. 24-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agg_2016_1_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 144.333 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Місюра А. Г. 
Гестаційна трофобластична хвороба у III триместрі вагітності. Клінічний випадок [Електронний ресурс] / А. Г. Місюра, В. І. Пирогова, М. Й. Малачинська, П. Й. Дудаш, В. О. Паєнок // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2016. - Т. 20, № 1(1). - С. 95-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2016_20_1(1)__26
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.673 Mb    Зміст випуску     Цитування
8.

Малачинська М. Й. 
Cучасний стан діагностично-лікувальних підходів до пухирного занеску – клінічні аспекти [Електронний ресурс] / М. Й. Малачинська // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2015. - Т. 5, № 2. - С. 62-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2015_5_2_15
Попередній перегляд:   Завантажити - 345.757 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Пирогова В. І. 
Оцінювання ефективності препарату Поліжинакс у лікуванні змішаних бактеріальних вагінітів у жінок з ектопією шийки матки [Електронний ресурс] / В. І. Пирогова, Ю. Ю. Мазур, С. О. Шурпяк, М. Й. Малачинська // Здоровье женщины. - 2016. - № 4. - С. 102-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2016_4_19
Мета дослідження - оцінювання ефективності препарату поліжинакс у лікуванні та профілактиці рецидивів ектропіону шийки матки (ШМ) за умов дисбіозу піхви. У дослідження включено 83 жінки віком від 20 до 38 років. Основну групу склали 25 жінок репродуктивного віку, у яких у ході обстеження діагностовано рецидив ектопії ШМ (ЕШМ). У групу порівняння ввійшли 38 жінок з уперше виявленою доброякісною патологією ШМ. Контрольну групу склали 20 жінок, які звернулись на консультацію з приводу планування вагітності і у яких під час обстеження не виявлено соматичної та гінекологічної патології. Залежно від методики лікування пацієнтки основної групи та групи порівняння розподілено на підгрупи сліпим методом. Пацієнтки підгруп О-I (15 жінок) і П-I (20) з метою нормалізації стану мікробіоти піхви отримували препарат поліжинакс по 1 капсулі вагінально на ніч протягом 12 днів. Жінкам підгруп О-II (10 жінок) і П-II (18 жінок) терапію проводили відповідно до Наказів МОЗ України N 676 від 31.12.2004 р. і N 417 від 15.07.2011 р. Для відновлення стану мікробіоти піхви обрано препарат поліжинакс - комбінований препарат у вигляді вагінальних капсул, що містять 2 бактерицидних антибіотики (поліміксин В сульфат і неоміцину сульфат), протигрибковий препарат ністатин і гель диметилполісилоксан. Одержані результати надають можливість припустити, що у певної частини жінок раннього репродуктивного віку вихідна фізіологічна ЕШМ ускладнюється приєднанням запального процесу піхви та ШМ, розвитком дисбіотичних процесів статевих органів після початку статевого життя, та патогенетично обгрунтованим методом терапії у цих випадках є відновлення стану мікробіоти піхви з активним динамічним спостереженням за патологічним процесом і проведення, за необхідності, повторних курсів лікування. Водночас, попередні, не завжди обгрунтовані агресивні методи терапії неускладненої ЕШМ зумовлюють неефективність зворотного розвитку процесу навіть у разі застосування ефективної місцевої антибактеріальної терапії, яка справляє виражений позитивний щодо усунення проявів вагініту тривалий ефект, однак не усуває зміни внаслідок склерозування, рубцювання та порушення мікроциркуляції у тканинах ШМ. Застосування поліжинаксу за змішаних бактеріально-кандидозних вагінітах справляє позитивний довготривалий ефект у 86,7 % пацієнток з рецидивами ЕШМ і у 90,0 % пацієнток з уперше виявленою ектопією. Ігнорування необхідності оцінювання стану мікробіоти піхви і проведення інтервенційних необгрунтованих втручань у випадку неускладненої ЕШМ у молодих жінок репродуктивного віку зумовлює значну частоту рецидивів ЕШМ. Терапія поліжинаксом за наявності ЕШМ, що виникає внаслідок запальних процесів ШМ і піхви, надає можливість одержати позитивний ефект (усунення ЕШМ) у 35 % жінок.
Попередній перегляд:   Завантажити - 221.933 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Пирогова В. І. 
Застосування препарату Мастодинон для корекції передменструального синдрому з переважанням мастодинії у жінок фертильного віку з функціональною гіперпролактинемією [Електронний ресурс] / В. І. Пирогова, Н. С. Вереснюк, М. Й. Малачинська, С. О. Шурпяк // Здоровье женщины. - 2013. - № 6. - С. 125-127. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2013_6_28
Проаналізовано ефективність застосування препарату Мастодинон для корекції передменструального синдрому (ПМС) у жінок з функціональною гіперпролактинемією. Встановлено, що Мастодинон, який містить екстракт agnus castus, завдяки наявним у складі допамінергічним сполукам, вже через 4 тиж після початку терапії чинить сприятливий вплив на психосоматичні прояви ПМС (у понад половини пацієнток інтенсивність симптомів ПМС знижується більше ніж на третину), протягом 3 міс лікування досягається зниження сироваткового рівня пролактину, редукція мастодинії у 88 % жінок.
Попередній перегляд:   Завантажити - 110.818 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Пирогова В. І. 
Мікроекологія піхви – що потрібно знати акушеру-гінекологу (клінічна лекція) [Електронний ресурс] / В. І. Пирогова, М. Й. Малачинська, С. О. Шурпяк, Н. В. Щурук // Здоровье женщины. - 2015. - № 7. - С. 8-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2015_7_3
Попередній перегляд:   Завантажити - 203.051 Kb    Зміст випуску     Цитування
12.

Пирогова В. І. 
Ефективність застосування різних форм мікронізованого прогестерону під час лікування загрози аборту [Електронний ресурс] / В. І. Пирогова, І. В. Козловський, Н. С. Вереснюк, М. Й. Малачинська // Здоровье женщины. - 2017. - № 5. - С. 74-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2017_5_17
Мета дослідження - порівняння ефективності застосування вагінальної та сублінгвальної форм мікронізованого прогестерону (МП) у терапії загрози переривання вагітності у I - II триместрах. Під спостереженням перебували 58 вагітних, у яких під час обстеження виявлено ретрохоріальну гематому. Залежно від шляху введення МП пацієнток було розподілено на дві групи. До першої групи ввійшли 28 жінок, яким згідно з інструкцією призначали вагінальні таблетки лютеіна. У другу групу ввійшли 30 пацієнток, які застосовували лютеіну сублінгвально. Контроль за ефективністю лікування проводили за клініко-лабораторним перебігом захворювання на підставі динаміки змін скарг пацієнток, оцінювання даних УЗД у динаміці. Результати дослідження засвідчили, що ефективність лікування у разі застосування сублінгвально або вагінально препарату лютеіна суттєво не відрізнялась. Несприятливими чинниками для розвитку вагітності є центральні та великі ретрохоріальні гематоми. Лікування загрози переривання вагітності з застосуванням МП Лютеіна надало можливість зберегти вагітність у 79,3 % пацієнток з ретрохоріальними гематомами.
Попередній перегляд:   Завантажити - 194.745 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
13.

Пирогова В. І. 
Варикозна хвороба вен малого таза і синдром хронічного тазового болю – діагностично-лікувальні аспекти [Електронний ресурс] / В. І. Пирогова, С. О. Шурпяк, М. Й. Малачинська // Здоровье женщины. - 2014. - № 4. - С. 30-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2014_4_6
Наведено дані щодо поширеності варикозної хвороби вен малого таза як причини виникнення синдрому хронічного тазового болю (СХТБ), диференціально-діагностичні принципи цієї поширеної патології. Наведено дані обстеження та лікування пацієнток із СХТБ на грунті венозного тазового повнокров'я.
Попередній перегляд:   Завантажити - 165.963 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
14.

Шурпяк С. О. 
Репродуктивне здоров’я і дисфункція щитоподібної залози [Електронний ресурс] / С. О. Шурпяк, В. І. Пирогова, М. Й. Малачинська, В. В. Герасименко // Здоровье женщины. - 2018. - № 5. - С. 15-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2018_5_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 566.261 Kb    Зміст випуску     Цитування
15.

Пирогова В. І. 
Порівняльне дослідження ефективності топічної терапії комбінованими препаратами змішаних вагінітів, асоційованих з цервіцитами [Електронний ресурс] / В. І. Пирогова, С. О. Шурпяк, Ю. Р. Фейта, М. Й. Малачинська, Н. М. Кузь // Здоровье женщины. - 2018. - № 6. - С. 42-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2018_6_9
Мета дослідження - підвищення ефективності локальної терапії рецидивних неспецифічних вагінітів (РНСВ), асоційованих із цервіцитами, у жінок репродуктивного віку на підставі порівняльного оцінювання комбінованих препаратів тержинан і нео-пенотран форте. У проспективне відкрите порівняльне дослідження включено 56 жінок віком 27,5 +- 2,8 року з РНСВ і цервіцитом, які були рандомізовані на основну групу (ОГ) і групу порівняння (ГП). Пацієнткам ОГ (n = 28) призначали препарат тержинан (по 1 вагінальній таблетці ввечері, перед сном, протягом 10 днів). Пацієнтки ГП (n = 28) отримували нео-ненотран форте (по 1 вагінальному супозиторію увечері, перед сном, протягом 10 днів), один вагінальний супозиторій якого містить 750 мг метронідазолу та 200 мг міконазолу нітрату. Комплексне клініко-параклінічне обстеження включало визначення стану мікробіоти піхви паралельно з використанням декількох методів: бактеріоскопії мазків виділень з піхви, забарвлених за Грамом, бактеріологічного експрес-методу з використанням A.F.GENITAL SYSTEM (Liofilchem, Італія), ПЛР у режимі реального часу (Флороценоз) із детекцією антигенів хламідій, вірусу простого герпесу, папіломавірусу людини, трихомонад. Основною причиною звернення пацієнток були рясні патологічні виділення зі статевих шляхів (73,2 % обстежених), свербіж (37,5 %) і печіння (23,2 %) у ділянці зовнішніх статевих органів, біль під час статевого акту (8,9 %), при цьому 33,9 % жінок висловлювали поєднані скарги. Привертала увагу значна частота дисгормональної патології серед жінок із рецидивними цервіко-вагінальними інфекціями. В обстежених жінок діагностовано лейоміому матки (28,6 %), генітальний ендометріоз (19,6 %), фіброзно-кістозну хворобу грудних залоз (37,5 %), поєднані доброякісні дисгормональні захворювання статевих органів (14,3 %). З приводу дисфункції щитоподібної залози (гіпотиреоз) лікування отримували 21,4 % пацієнток. За даними комплексного обстеження у всіх пацієнток клінічних груп було діагностовано декомпенсований дисбіоз піхви, що проявлявся різким зменшенням кількості аж до повної відсутності штамів Lactobacillus spp. у 22 пацієнток і збільшенням кількості виділених умовно-патогенних і патогенних мікроорганізмів до 10<^>11 КУО/мл у разі збільшення кількості мікроорганізмів у мікробних асоціаціях (від 2 - 3 до 5 - 6 умовно-патогенних і патогенних збудників) у всіх аналізованих випадках. Під час використання генітальної експрес-системи у посівах піхвового вмісту у жінок ОГ були ідентифіковані Escherichia coli (17,9 %), Pseudomonas spp. (10,7 %), Gardnerella vaginalis (39,3 %), Staphylococcus aureus (17,9 %), Enterococcus faecalis (25,0 %), Streptococcus Group В (10,7 %), Candida spp. (46,4 %), Mycoplasma spp./Ureaplasma ur. у титрі >> 10<^>5 (14,0 %). У ГП спектр виявлених патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів достовірно не різнився від даних ОГ. У 92,6 % хворих ОГ спостерігався виражений позитивний клінічний ефект, а позитивний мікробіологічний ефект було досягнуто у 96,4 % випадків, який зберігався протягом наступних 2 міс спостереження. Без додаткового призначення протигрибкових препаратів у 84,6 % пацієнток ОГ зі змішаним бактеріально-кандидозним вагінітом був досягнутий позитивний ефект - проти 54,5 % у ГП. Вираженим позитивним ефектом лікування в ОГ слід вважати самостійне відновлення пулу лактобацил до титру 10<^>7 - 10<^>9 КУО/мл у 17,9 % пацієнток із відсутністю виявлення лактобактерій до лікування. Подібний ефект у ГП не спостерігався. У ході порівняльного вивчення результатів застосування препаратів тержинан і нео-пенотран форте в режимі монотерапії у пацієнток із запальними захворюваннями нижнього відділу статевих органів (неспецифічний рецидивний вагініт і цервіцит) встановлено вищу клінічну та мікробіологічну ефективність тержинану.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.582 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
16.

Вереснюк Н. С. 
Особливості спеціалізованої допомоги пацієнткам з аномаліями розвитку статевих органів в умовах "хірургії одного дня" [Електронний ресурс] / Н. С. Вереснюк, В. І. Пирогова, М. Й. Малачинська // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - 2018. - Вип. 2. - С. 44-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpaagu_2018_2_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 736.803 Kb    Зміст випуску     Цитування
17.

Пирогова В. І. 
Передопераційна підготовка хворих з вірусно-бактеріальними мікст-інфекціями генітального тракту як шлях профілактики періопераційних ускладнень [Електронний ресурс] / В. І. Пирогова, І. В. Козловський, М. Й. Малачинська, С. І. Литвинюк // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - 2016. - Вип. 2. - С. 324-328. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpaagu_2016_2_64
Попередній перегляд:   Завантажити - 85.776 Kb    Зміст випуску     Цитування
18.

Вереснюк Н. С. 
Особливості диференційної діагностики аномалій розвитку матки [Електронний ресурс] / Н. С. Вереснюк, В. І. Пирогова, М. Й. Малачинська // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - 2017. - Вип. 1. - С. 8-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpaagu_2017_1_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 761.769 Kb    Зміст випуску     Цитування
19.

Шурпяк С. О. 
Оцінка ефективності корекції клімактеричного синдрому в жінок перименопаузального періоду з репродуктивними порушеннями в анамнезі [Електронний ресурс] / С. О. Шурпяк, В. І. Пирогова, М. Й. Малачинська // Репродуктивна ендокринологія. - 2017. - № 5. - С. 65-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2017_5_10
Розглянуто питання застосування менопаузальної гормональної терапії (МГТ) у жінок перименопаузального віку з клімактеричним синдромом та репродуктивними порушеннями в анамнезі. Обстежено 46 жінок із середнім або важким ступенем вираженості клімактеричного синдрому і репродуктивними порушеннями в анамнезі (основна група), які отримували препарат Клімонорм у режимі тритижневого прийому з семиденною перервою. Групу порівняння склали 19 пацієнток аналогічного віку, які мали протипоказання до застосування МГТ. В репродуктивному анамнезі у пацієнток відмічені втрати вагітності на різних термінах гестації; запальні захворювання органів малого таза; оперативні втручання з приводу доброякісних пухлин яєчника, позаматкової вагітності, генітального ендометріозу, безпліддя; аномальні маткові кровотечі, не пов'язані з вагітністю або наявністю міоми матки. В період включення у дослідження менструальний цикл (МЦ) був регулярним у 38,5 % жінок, 15,4 % відмічали міжменструальні кровотечі, у 18,5 % мала місце гіперполіменорея, у 27,6 % - ациклічні маткові кровотечі різної інтенсивності. Пацієнтки скаржилися на припливи жару, нічну пітливість, розлади сну, головний біль, головокружіння, емоційну лабільність, депресію, втомлюваність, м'язовий та суглобовий біль. До початку терапії тяжкість перебігу клімактеричного синдрому за менопаузальним індексом Купермана (ММІ) склала в основній групі 47,0 +- 6,1 балу, в групі порівняння - 45,3 +- 6,9. У випадках порушень МЦ були проведені пайпель-біопсія ендометрія або гістероскопія з роздільним діагностичним вишкрібанням стінок порожнини і шийки матки. При морфологічному дослідженні у 67,9 % випадках верифіковано ендометрій у стадії проліферації, у 32,1 % - просту неатипову гіперплазію ендометрія. Через 6 місяців терапії в пацієнток основної групи відмічена виражена позитивна динаміка щодо клімактеричних скарг, середнє значення ММІ після лікування знизилось з 47,0 +- 6,1 балу до 10,2 +- 1,4 балу (<$E р~<<~0,001>). При динамічному УЗ обстеженні від'ємна динаміка показників М-еха не зафіксована, 86,3 % жінок з порушеннями МЦ до початку лікування відзначили регулярні менструальноподібні кровотечі в перерві між прийомами Клімонорму. МГТ із використанням Клімонорму дозволяє ефективно знизити тяжкість проявів клімактеричного синдрому на 80 - 60 %, забезпечує регулярність і стабільність МЦ. Призначення циклічної комбінації МГТ із сильним прогестагенним компонентом (левоноргестрел) має переваги в жінок із неатиповими гіперпластичними процесами в перименопаузі, оскільки дозволяє попередити рецидиви маткових кровотеч при зменшенні або повній редукції проявів клімактеричного синдрому за відсутності негативного впливу на стан ендометрія.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.043 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
20.

Малачинська М. Й. 
Вплив мелатоніну на овуляцію та якість ооцитів на етапі планування вагітності [Електронний ресурс] / М. Й. Малачинська, Н. С. Вереснюк // Ліки України. - 2019. - № 7. - С. 67-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/likukr_2019_7_13
Попередній перегляд:   Завантажити - 219.152 Kb    Зміст випуску     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського